Кабінет вчителя-логопеда

Роль батьків у розвитку мовлення дітей

Розвинене мовлення – запорука успішного навчання у щколі. Тому батькам у цьому процесі відводиться важлива роль.

Мова не передається по спадковості. .Дитина переймає досвід спілкування від оточуючих. Оволодіння повноцінним мовленням залежить від мовного середовища, у якому перебуває дитина. Тому важливо, щоб дорослі в розмові з дитиною слідкували за своєю вимовою, розмовляли не поспішаючи, чітко вимовляючи всі звуки і слова. Нерідко причиною неправильної вимови звуків може бути наслідування дитиною дефектного мовлення дорослих, старших братів, сестер з якими вона спілкується.

Важливо батькам запам’ятати, що у спілкуванні з дитиною, особливо у ранньому і молодшому дошкільному віці, не можна «підлаштовуватись» під дитяче мовлення, вимовляти слова спотворено, сюсюкати, скорочувати слова, замінювати звуконаслідуванням, а також передражнювати дитину, насміхатись над нею. Батькам важливо знати, що не можна вимагати від дитини правильної звуковимови в той період життя, коли цей процес ще незакінчений .Вчені стверджують, що до 5 років дитина при нормальному розвитку мовлення засвоює 2,5 – 3 тисячі слів, від 5 до 60 років засвоює приблизно стільки ж.

Батькам також треба знати, що порушення мовлення можуть бути спричинені порушеннями будови артикуляційного апарату, неправильним розміщенням верхніх зубів по відношенню до нижніх. Тому, щоб попередити порушення мовлення, дуже важливо слідкувати за станом і розвитком зубощелепної системи, вчасно консультуватись у стоматолога – ортодонта.

Щоб навчити чітко і правильно вимовляти звуки, слова, дитина, перш за все, має чути їх. .Але навіть при незначному зниженні слуху вона не може повноцінно сприймати мову. Тому важливо батькам звертати увагу на роль слуху в розвитку мовлення дитини. Треба берегти слух дитини від постійних сильних звучань, а при захворюванні – своєчасно лікувати у медичних закладах.

Батькам слід берегти ще незміцнілий голосовий апарат дитини: не допускати дуже голосних криків, голосних розмов, особливо в холодну пору року, привчати дихати через ніс, попереджувати хронічний нежить.

Для розвитку артикуляційної моторики батьки можуть, якомога частіше, виконувати артикуляційні вправи, як наприклад: поклацай язичком, як коник копитами ( кінчик язика присмоктуємо до твердого піднебіння); язичок «маятник» ( висунути язик і робити рухи язичком вправо – вліво); язик, як млинчик ( широкий язичок покласти на нижню губку і утримати 5 сек); язичок, як голочка ( звузити язичок); заводити мотор в машині ( широким кінчиком язичка стукати у верхні зубки, промовляти д – д – д – д або дин – дин, весь час пришвидшувати темп, ротик напіввідкритий); язичок, як чашечка ( підняти широкий кінчик язичка до верху, надати йому форму чашечки).

Оволодіння дитиною повноцінним мовленням , знаходиться в тісному взаємозв’язку з її розумовим та психічним розвитком. Батьки самостійно можуть розширити світогляд дитини, збагатити пасивний та активний словниковий запас, розвивати зв’язне мовлення, коли будуть працювати над розширенням уявлення дітей про оточуючі предмети та явища, знайомити із художніми творами, проводити бесіди на різноманітні побутові теми, близькі і доступні розумінню дитини,

Батьки мають знати, що діти із порушенням мовлення, як правило, стикаються з труднощі в освоєнні техніки читання. Тому доцільно дорослому спочатку прочитати текст, який дитині задали для домашнього читання, потім поставити декілька питань про прочитане і тільки після цього запропонувати дитині самостійно прочитати відпрацьований текст . При цьому корисно дати дитині в руки невеличку указку, щоб вона водила нею по тексту. Такий прийом дозволяє значно знизити напругу, яку дитина відчуває при читанні незнайомого тексту.